злиплий
ЗЛИ́ПЛИЙ, а, е.
Який злипся (у 1 знач.).
Безформна грудка справді дуже нагадувала злиплі докупи цукерки-подушечки (М. Білкун);
На низький лоб спадала злипла від поту кучма волосся (С. Тельнюк);
Терезка змела ногою злипле у пласт торішнє листя (Любко Дереш);
* Образно. Вперше за довгий, злиплий у нескінченну протяглість час цей сон якимось чином обіцяв їй спокій (О. Забужко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me