злотар

ЗЛОТА́Р, я́, ч., заст.

Золотар.

Грамоти сербських королів монастирям, що розташовані на території Македонії, серед інших ремісників називають золотих справ майстрів – злотарів (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me