злотар
ЗЛОТА́Р, я́, ч., заст.
Золотар.
Грамоти сербських королів монастирям, що розташовані на території Македонії, серед інших ремісників називають золотих справ майстрів – злотарів (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me