злотворець
ЗЛОТВО́РЕЦЬ, рця, ч.
Той, хто творить зло.
Еволюція образу домовика в міфологічній свідомості – від покровителя-добротворця до злотворця – відображає стійкість дуалістичної свідомості (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me