злотворець

ЗЛОТВО́РЕЦЬ, рця, ч.

Той, хто творить зло.

Еволюція образу домовика в міфологічній свідомості – від покровителя-добротворця до злотворця – відображає стійкість дуалістичної свідомості (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me