змавпований

ЗМАВПО́ВАНИЙ, а, е, зневажл.

Дієпр. пас. до змавпува́ти.

На нас чекає потужний мистецький сплеск, бо нарешті маємо свій сучасний естетизм, ніде не змавпований і напрочуд виразний (з наук.-попул. літ.);

У поетичній збірці є цілий світ – особливий, не поспіхом списаний і не змавпований на потреби ширвжитку, а ніжно виплеканий дбайливою рукою майстра в надійному прихистку власної душі (із журн.);

// змавпо́вано, безос. пред.

У нашому телеефірі трапляються програми, які змавповано зі світових зразків (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me