змавпований
ЗМАВПО́ВАНИЙ, а, е, зневажл.
Дієпр. пас. до змавпува́ти.
На нас чекає потужний мистецький сплеск, бо нарешті маємо свій сучасний естетизм, ніде не змавпований і напрочуд виразний (з наук.-попул. літ.);
У поетичній збірці є цілий світ – особливий, не поспіхом списаний і не змавпований на потреби ширвжитку, а ніжно виплеканий дбайливою рукою майстра в надійному прихистку власної душі (із журн.);
// змавпо́вано, безос. пред.
У нашому телеефірі трапляються програми, які змавповано зі світових зразків (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me