зманіженість

ЗМАНІ́ЖЕНІСТЬ, ності, ж., розм.

Абстр. ім. за знач. змані́жений.

Сейм призначив трьох регіментарів, про яких Хмельницький, маючи на увазі лінь і зманіженість Домініка Заславського, молодий вік Олександра Конецпольського і вченість Миколая Остророга, насмішливо говорив: “Перина, дитина і латина” (А. Чайковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зманіженість — змані́женість іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови