зметувати

ЗМЕ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМЕТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, крав.

Зшивати великими стібками, готуючи до примірювання.

Шиючи сукню на індивідуальне замовлення, плечові й бокові зрізи, а також ліф зі спідницею зметують, коли готують виріб до примірювання або перед кінцевим його обробленням (з навч. літ.);

– А хто вам, мамо, плаття покроїв і зметав? (В. Логвиненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me