змигування

ЗМИ́ГУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. зми́гувати 1–3.

Культурологічний аналіз розпочинається із вміння розмежовувати змигування й підморгування та інтерпретувати смисли останнього (з наук. літ.);

Не зважала вона на часті змигування фар зустрічних машин (з газ.);

Змигування очей.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me