змочувач

ЗМО́ЧУВАЧ, а, ч.

Речовина для змочування.

Як поверхнево-активна речовина змочувач знижує поверхневий натяг води й водних розчинів деяких вогнегасних речовин, посилюючи вогнегасний ефект (з наук. літ.);

У гірничій справі поверхнево-активні речовини застосовують як змочувачі, піноутворювачі та емульгатори (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змочувач — -а, ч. 1》 Той, хто що-небудь змочує. 2》 Те, чим що-небудь змочують. Великий тлумачний словник сучасної мови