змушування

ЗМУ́ШУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. зму́шувати.

Традиційне визначення тероризму через політичні мотиви у вузькому розумінні (залякування населення, послаблення держави, змушування до певних дій або фізичне усунення політичних противників) заважає бачити справжні масштаби цього явища й адекватно програмувати та організовувати боротьбу з ним (з наук. літ.);

Однією з рис фігури зла є примус, змушування слугувати ідеям загального щастя, які не поділяються людьми (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змушування — зму́шування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. змушування — -я, с. Дія за знач. змушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови