змійовик
ЗМІЙОВИ́К², ч.
1. род. у́. Те саме, що серпенти́н.
Змійовик – це гірська порода, утворена мінералами групи серпентину переважно зеленого кольору (з наук. літ.);
Змійовик – це непрозорий мінерал, що має малюнок, який нагадує забарвлення шкіри змії, і скляний шовковистий блиск (з наук.-попул. літ.).
2. род. а́. Окремий камінь цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса, елемент декору, а також як теплоізоляційний та вогнетривкий матеріал.
Змійовик добре полірується: протягом чотирьох сотень років з нього виготовляють вази, стільниці й інші елементи інтер'єру (із журн.);
Кулон зі змійовика.
ЗМІЙОВИ́К³, у́, ч.
Багаторічна трав'яниста рослина родини гречаних зі стеблом заввишки 30–90 см, запашним колосоподібним суцвіттям і вигнутою формою темно-бурого кореневища; горець зміїний.
Змійовик цвіте у червні та липні (з наук.-попул. літ.);
Заболочені береги озер, чагарникові луки, трав'янисті болота – улюблені місця змійовику (із журн.).
Значення в інших словниках
- змійовик — змійови́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- змійовик — Змеевик — serpentine — Serpentin — мінерал, те саме, що серпентин. Гірничий енциклопедичний словник
- змійовик — -а, ч. 1》 Зігнута у вигляді спіралі труба, признач. для поверхневого теплообміну. 2》 Назва мінералу серпентину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- змійовик — ЗМІЙОВИ́К, а, ч. 1. Зігнута у вигляді спіралі або и-подібних витків труба, признач. для поверхневого теплообміну. У куб наливають води і закривають кришкою з паропровідною трубкою.. Це довга олов’яна трубка, скручена змійкою, так званий змійовик (Уроки.. Словник української мови в 11 томах