знавкола

ЗНАВКО́ЛА, присл., рідко.

Те саме, що звідусі́ль.

Так говорить Господь Бог: Ось Я візьму Ізраїлевих синів з-посеред народів, куди вони пішли, і позбираю їх знавкола, і введу їх до їхньої землі (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Та ще хоч би знавкола не досаджали, а то: – Ага, – радіють багатирі, – так йому й треба, щоб не був дуже розумний (А. Тесленко).