знавіснілість

ЗНАВІСНІ́ЛІСТЬ, лості, ж.

Властивість і стан за знач. знавісні́лий 2, 3.

Головною темою фільму є істинний, а не показний героїзм, душевна вимогливість, здатна вистояти перед нахрапистою знавіснілістю (з наук.-попул. літ.);

Сила без любові витворює лише страх, вимушену послушність; любов без сили породжує слабодухість, знавіснілість, самолюбство (із журн.);

Знавіснілість моря не лякала хлопця (з газ.).