знаково
ЗНА́КОВО.
1. Присл. до зна́ковий 1.
Те, що думка має домовленнєвий і дотекстовий (внутрішньомовний, словесно й знаково не оформлений) етапи формування, – це аж ніяк не означає відрив думки від мови та графічно-знакової системи (з наук. літ.).
2. у знач. пред. Має дуже важливе значення; дуже істотно, важливо.
Знаково те, що у важку хвилину поет звертається до України – до найдорожчого, що він силою таланту перетворив на символ (з наук.-попул. літ.);
Говорячи про життя києворуського соціуму, не можна обійти увагою суспільний статус жінки, який був доволі високим, що нетипово і знаково для тих часів (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me