знакопостійний

ЗНАКОПОСТІ́ЙНИЙ, а, е, спец.

Який має постійний знак.

Знакопостійний цикл напруження змінюється від нуля до максимуму або від нуля до мінімуму (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знакопостійний — -а, -е. У якого незмінні, постійні знаки. Великий тлумачний словник сучасної мови