знакосталість

ЗНАКОСТА́ЛІСТЬ, лості, ж., спец.

Абстр. ім. до знакоста́лий.

Проміжок, на якому функція набуває значень однакового знака, є проміжком знакосталості функції (з навч. літ.);

Нулі функції не входять до проміжків її знакосталості (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знакосталість — -лості, ж. Властивість за знач. знакосталий. Великий тлумачний словник сучасної мови