зневажальник
ЗНЕВАЖА́ЛЬНИК, а, ч., рідко.
Те саме, що знева́жник.
Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері, бо ревність до дому Твойого [Твого] з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене, і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу (Біблія. Пер. І. Огієнка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зневажальник — зневажа́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- зневажальник — -а, ч. Той, хто зневажає кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови