зневоднювач
ЗНЕВО́ДНЮВАЧ, а, ч.
1. Пристрій для видаляння води, вологи із чого-небудь; дегідратор.
Шнековий зневоднювач може бути використаний для зневоднення осаду, утворюваного під час очищення стічних вод (з наук. літ.).
2. Речовина для зневоднювання чого-небудь.
Еритроцитарну масу видаляли зі зразка методом поступового збільшення концентрації зневоднювальної речовини. Як зневоднювач було застосовано етиловий спирт (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зневоднювач — знево́днювач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- зневоднювач — -а, ч., хім. Хімічна сполука, яка відщеплює від речовин конституційну і кристалізаційну воду та вбирає вологу. Великий тлумачний словник сучасної мови