знелюднювати

ЗНЕЛЮ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗНЕЛЮ́ДНИТИ, ню, ниш, док.

1. що. Робити безлюдним, малолюдним; спустошувати.

– Ми нищимо міста й знелюднюємо села, щоб оселити людей у таборі (В. Домонтович);

Війни вщент зруйнували і знелюднили землі, що колись були колискою козацтва й основним осередком Української держави (з навч. літ.).

2. кого, що, перен. Позбавляти людських рис, людяності.

Антихудожня образна система не ушляхетнює окрему людину, не формує здорову національну свідомість, не відкриває сенс національного буття, а навпаки: знелюднює індивіда, нищить національну ідентичність, фальшує дійсність (з наук. літ.);

Єднаймося. Ми той є ґрунт Подій майбутніх. Вирішальних. До бою, бо не буде бою. Ледачість знелюднить і нас... (М. Вінграновський).