знемощіти
ЗНЕМОЩІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.
Утратити міць, силу; знесилитися.
Старці з синіми носами .. одразу неначе поменшали й знемощіли (І. Нечуй-Левицький);
Бідна Любов Федорівна стала чорніша від землі, постарілася і знемощіла (Б. Лепкий);
Мати вже знемощіла від хворіб [хвороб] та гризоти, потрібна була робітниця у хаті (П. Козланюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знемощіти — див. утомлюватися Словник синонімів Вусика
- знемощіти — -ію, -ієш, док., рідко. Втратити міць, силу; знесилитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- знемощіти — див. чахнути Словник чужослів Павло Штепа
- знемощіти — Знемощі́ти, -щі́ю, -щі́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- знемощіти — ЗНЕМОЩІТИ, ію, ієш, док., рідко. Втратити міць, силу; знесилитися. Старці з синіми носами.. одразу неначе поменшали й знемощіли (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 290); Мати вже знемощіла від хворів [хвороб] та гризоти, потрібна була робітниця у хаті (Петро Козланюк, Опов. І. Клена, 1950, 300). Словник української мови в 11 томах
- знемощіти — Знемощіти, -щію, -єш гл. Изнемочь, обезсилѣть. Стане навколішки і молиться собі, аж поки знемощіє. Грин. II. 153. Словник української мови Грінченка