знерухомлення

ЗНЕРУХО́МЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. знерухо́мити і стан за знач. знерухо́міти, знерухо́митися.

Деякі оси використовують отруту для знерухомлення жертви (з навч. літ.);

Ендогенна гіпотермія виникає через тривале знерухомлення, певні ендокринні захворювання, уведення деяких лікарських препаратів (з наук. літ.).

△ (1) Знерухо́млення ці́нних папе́рів, фін. – переведення паперових цінних паперів у безпаперову форму для забезпечення подальшого їх обігу у вигляді облікових записів на рахунках зберігача та (або) депозитарію.

Останнім часом спостерігається тенденція до знерухомлення цінних паперів, збільшення кількості бездокументарних випусків (з наук. літ.);

Після знерухомлення цінних паперів змінюється лише їхня форма та місце зберігання (з мови документів).