знечулення

ЗНЕЧУ́ЛЕННЯ, я, с., вет., мед.

Дія за знач. знечу́лити 1.

Без жодного упередження впхали [санітари] між ребра грубу шпилю [шпильку]. Тілом прокотився нестерпний біль, бо не було знечулення (з мемуарної літ.);

Об'ємні оперативні втручання у хворих на гемофілію слід проводити під загальним знечуленням (з мови документів).