знечулювання
ЗНЕЧУ́ЛЮВАННЯ, я, с., вет., мед.
Дія за знач. знечу́лювати 1.
Вирішальна умова успішного й атравматичного вправлення вивиху – повне усунення ретракції та розслаблення м'язів, яке досягається загальним або місцевим знечулюванням (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me