зогиджувати

ЗОГИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗОГИ́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що, діал.

Те саме, що заги́джувати.

– Що ви, як ті вовки, від першої хвилі тілько над тим і міркуєте, щоб пожерти мене, втоптати в болото, зогидити у власних очах! (І. Франко);

Жебраки... всі ті пани... Раби, що служать... Вони хотіли його... одинака, найбагатшого гуцула... зогидити (О. Кобилянська).