золотодайний

ЗОЛОТОДА́ЙНИЙ, а, е, поет.

Який дає золото, багатий на золото.

Обидві пані здивувалися й зраділи ще більше, коли Кисилевський запропонував їм поділити з ним романтичну подорож до золотодайної Колхіди, тобто коли попросив у доньки руки (І. Франко);

Іноді й самі автори заходили, розгублені чи поважні, заходили з почуття оскарженого перед вироком суду у цей золотодайний край, де слава й шаноба лежать, здається, так мілко, і він вислухував їх серйозно, відповідав їм чемно й приємно (В. Підмогильний).