1. Словник української мови у 20 томах

зоман

ЗОМА́Н, у, ч.

Токсична органічна сполука, безбарвна, малолетка рідина, що використовується як бойова отруйна речовина нервово-паралітичної дії.

Зоман був синтезований наприкінці 1944 року німецьким хіміком Ріхардом Куном (з наук.-попул. літ.);

Для захисту від зоману застосовують протигаз та спеціальний одяг (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зоман — зома́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. зоман — -у, ч. Фосфорорганічна сполука, безбарвна, малолетка рідина; отруйна речовина нервово-паралітичної дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зоман — зома́н органічна сполука, безбарвна, малолетка рідина; отруйна речовина нервово-паралітичної дії. Для захисту від З. застосовують протигаз та спеціальний одяг. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. зоман — Токсична рідина; бойова отруйна речовина з групи нервово-паралітичних; належить до фосфорорганічних сполук. Універсальний словник-енциклопедія