зоомаса
ЗООМА́СА, и, ж., біол.
Загальна кількість живої органічної речовини тварин, що припадає на одиницю поверхні суші або об'єму води.
Багата рибою повновода річкова мережа лісостепу, теплий клімат і родючі ґрунти створювали сприятливі умови для розвитку рослинного та тваринного світу. Запас зоомаси тут у п'ять разів перевищував зоомасу степів (з наук. літ.);
Біомасу суходолу, як і Світового океану, утворюють рослини (фітомаса) і тварини (зоомаса) (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me