зооценоз
ЗООЦЕНО́З, у, ч., екол.
Сукупність тварин, які спільно заселяють певний ареал за певних умов.
Зооценози степових схилів представлені типовими для різнотравно-типчакових степів угрупованнями безхребетних і хребетних тварин (з наук. літ.);
Зооценози оброблюваних земель сформувалися на істотно трансформованих господарською діяльністю людини ділянках природних, меліорованих та рекультивованих сільськогосподарських угідь (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зооценоз — зооцено́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- зооценоз — -у, ч. Сукупність тварин, що входять до складу біоценозу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зооценоз — зооцено́з (від зоо... і ...ценоз) сукупність тварин, що входять до складу біоценозу. Словник іншомовних слів Мельничука