зорезнавець
ЗОРЕЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч., розм.
Те саме, що астро́лог.
Раб розсунув заслону, і на терасу вступив літній вже чоловік – Адріанів зорезнавець і складач гороскопів (Н. Королева);
От, щоб горю пособити, Вдався він [цар Дадон] до мудреця, Зорезнавця і скопця (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me