зорезнавець

ЗОРЕЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч., розм.

Те саме, що астро́лог.

Раб розсунув заслону, і на терасу вступив літній вже чоловік – Адріанів зорезнавець і складач гороскопів (Н. Королева);

От, щоб горю пособити, Вдався він [цар Дадон] до мудреця, Зорезнавця і скопця (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me