зрецензувати
ЗРЕЦЕНЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що.
Док. до рецензува́ти.
Стаття у мене готова і також могла б бути печатана [друкована] в “Світі”, тільки попереду мусимо ще зрецензувати її (І. Франко);
О. Домбровський продовжував досліджувати давню історію. Про його компетентність і фаховість свідчить лист Н. Полонської-Василенко до вченого, в якому вона зверталася до нього з проханням зрецензувати дисертацію (з наук.-попул. літ.);
Тарас Шевченко у своєму листі так само не замкнувся в темі повісті, яку зрецензував С. Аксаков, а розповів про свої творчі плани (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зрецензувати — Зрецензува́ти, -зу́ю, -зу́єш, -зу́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)