зримований
ЗРИМО́ВАНИЙ
, а, е. Дієпр. пас. до зримува́ти.
Олександрійський вірш – це шестистопний ямб, зримований попарно і з цезурою після третьої стопи (з наук. літ.);
// зримо́вано, безос. пред.
Молодь на поезію Винничука вибухала дружнім сміхом, так доладно, іронічно та кумедно все було зримовано (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зримований — зримо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови