зселений

ЗСЕ́ЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до зсели́ти.

Першокурсники, зселені на одному поверсі гуртожитку, часто порушують дисципліну, тому їх бажано селити зі студентами старших курсів (з газ.);

Людям, примусово зселеним з рідних місць, завжди важко призвичаїтись до нового життя (із журн.);

// зсе́лено, безос. пред.

Декілька родин зі старого будинку було зселено в нову багатоповерхівку (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зселений — зсе́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зселений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зселити. Великий тлумачний словник сучасної мови