зуболікування
ЗУБОЛІКУВА́ННЯ, я, с.
Лікування зубів.
Швидкому розвиткові зуболікування, як і лікуванню щелепно-лицевих захворювань, наприкінці XIX ст. сприяло поєднання підготовки дантистів з вищою медичною освітою (з наук. літ.);
Наукове опрацювання питань зуболікування почалося з XVIII ст., а перші зуболікарські школи були засновані в першій половині XIX ст. (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зуболікування — -я, с. Лікування зубів. Великий тлумачний словник сучасної мови