зударятися

ЗУДАРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗУДА́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., діал.

1. Те саме, що ударя́тися 1.

Вози на вози наїздили, зударялися коні й люди (Б. Лепкий).

2. перен. Вступати в які-небудь стосунки, мати справу з ким-, чим-небудь; зіштовхуватися (у 2 знач.).

Я мав велике бажання по можливостi рiдше зударятися з моєю шановною антагонiсткою (У. Самчук);

* Образно. У Винниченкових п'єсах під знаком художньої доцільності зударяються щонайрозмаїтіші мовні стихії (з наук.-попул. літ.).