зумерити
ЗУ́МЕРИТИ, ить, недок., розм.
Подавати звуковий сигнал (про зумер).
Німа трубка затиснулась йому в закляклій руці. Не зумерить німий апарат (О. Гончар);
– Зв'язок налагоджено, товаришу лейтенанте! – Добре. Трубку не випускати з рук. Ні в якому разі не зумерити. – Є, не зумерити (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me