зумовлення

ЗУМО́ВЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. зумо́вити і зумо́витися.

В анекдотах-апофегмах увага оповідача зосереджується на ситуації та реакції на неї героя оповідання, тож завдання сюжету зводиться до зумовлення реакції героя (з навч. літ.);

Тлумачення “еліти” Парето має виразне стратифікаційне зумовлення: членами еліти є ті, хто займає елітарні позиції завдяки своїм особистим даним, а також походженню й соціальним зв'язкам (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me