зчерствіти

ЗЧЕ́РСТВІ́ТИ, зче́рстві́ю, зче́рстві́єш, док.

1. тільки 3 ос. Стати черствим (у 1 знач.).

Хліб зчерствів;

Зчерствіла земля.

2. перен. Стати черствим (у 2 знач.).

Дитяча душа тонше настроєна до звучання пересторог, а Родимова зчерствіла від довгого життя (П. Загребельний);

Дарма у вікна й стукати вночі. Зчерствіли люди од всіляких лих (Л. Костенко);

Про факти з життя Тараса Шевченка ми знаємо давно. Повторюємо їх, не замислюючись над їхньою справжньою сутністю: яку ж силу духу треба мати, щоб не зламатися, не збайдужіти душею, не зчерствіти серцем? (з газ.).