зіставляння

ЗІСТАВЛЯ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. зіставля́ти 1.

У процесі зіставляння отриманої інформації з реальним об'єктом відбувається її декодування (з наук. літ.);

Спілкуючись із батьком чи матір'ю, дитина здійснює інтуїтивну пізнавальну діяльність шляхом наслідування, зіставляння себе і батьків (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me