з-попід
З-ПО́ПІД, прийм., з род. в.
Те саме, що з-під 1.
Навкруги молочай жовтіє, будяки стоять, мов черкеси в мохнатих шапках, зелені ящірки та шипучі гадюки свистять з-попід ніг (О. Гончар);
Поза полем небо та піднеб'я, з-попід неба димаровий дим (М. Вінграновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me