з'юрбитися

З'Ю́РБИТИСЯ, иться, имося, итеся.

Док. до юрби́тися.

Пожежу все густіше оточували люди .. З'юрбившись біля входу у вівчарню, люди не знали, що їм робити (В. Бабляк);

Шарль Гуно написав у листі до Жоржа Бізе: “Йди своїм шляхом, сину мій! Це єдина можливість знайти сьогодні повну самотність, щоби завтра досягти того, про що мріє кожен митець: навколо тебе з'юрбиться весь світ!” (з наук.-попул. літ.);

У рухах і жестах фігур, що з'юрбилися навколо Марії з немовлям, зримо передаються найрізноманітніші відтінки живого почуття: від спокійної цікавості – до бурхливого хвилювання (з навч. літ.).