з'єднаність
З'Є́ДНАНІСТЬ, ності, ж.
Стан за знач. з'є́днаний.
Замкнувшись у порожньому домі і відчуваючи у собі ту дивовижну з'єднаність з людьми, яких ніколи не взнаю, був навіть певний, що і зовні вони подібні один до одного (Валерій Шевчук);
Найдавнішою структурною ланкою суспільства є рід, який утверджує свою з'єднаність на родових кревних засадах (з наук.-попул. літ.);
Піщаним ґрунтам гумус додає з'єднаності, глинистим – рихлості і створює грудкувату структуру ґрунтів (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me