кавбуз
КАВБУ́З, а́, ч.
Гібрид кавуна й гарбуза.
У своєму хімічному складі кавбуз має пектини, каротин та інші біологічно активні речовини, завдяки яким є ефективним засобом для виведення з організму важких металів і радіонуклідів (з навч. літ.);
М'якоть і сік кавбуза вживають для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту, нирок, печінки, а також шкіри (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кавбуз — кавбу́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови