кавбуз

КАВБУ́З, а́, ч.

Гібрид кавуна й гарбуза.

У своєму хімічному складі кавбуз має пектини, каротин та інші біологічно активні речовини, завдяки яким є ефективним засобом для виведення з організму важких металів і радіонуклідів (з навч. літ.);

М'якоть і сік кавбуза вживають для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту, нирок, печінки, а також шкіри (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кавбуз — кавбу́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови