кавуся

КАВУ́СЯ, і, ж., розм.

Пестл. до ка́ва.

– Може, ще кавусі? Вона гріє, гаряча (А. Кокотюха);

Повільно цідив [Жорж] у кришталеві чарочки таки грецький, а не французький коньяк, манірно посьорбував кавусю (Є. Пашковський).