кавітація
КАВІТА́ЦІЯ, ї, ж., фіз.
Утворення в краплинній рухомій рідині порожнин (бульбашок або каверн, заповнених газом, парою або їх сумішшю).
Якість ультразвукового очищення вовняного волокна залежить від кавітації (з наук. літ.);
Учені-механіки розробили найважливіші положення гідродинаміки великих швидкостей, зокрема теорію течій із кавітацією й методи розрахунку каверн (з наук.-попул. літ.);
Кавітація в рідинах, що перебувають у низькочастотному полі, здатна очищати поверхні та навіть полірувати їх (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кавітація — кавіта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кавітація — Кавитация — cavitation — Blasenbildung, Hohlsog, Kavitation, Hohlraumbildung — утворення порожнин всередині рідини, тобто порушення її суцільності під час руху відносно інших тіл. Гірничий енциклопедичний словник
- кавітація — -ї, ж. Утворення в краплинній рухомій рідині порожнин, заповнених газом, парою або їх сумішшю. Акустична кавітація — кавітація, яка виникає під дією інтенсивної звукової хвилі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кавітація — кавіта́ція [від лат. cavitas (cavitatis) – порожнява] утворення порожнин всередині рідини, тобто порушення її суцільності під час руху відносно інших тіл. Словник іншомовних слів Мельничука