каганів
КАГА́НІВ, а, е.
Прикм. до кага́н.
Гуннських було значно менше, і на кагановому обличчі з'явилася вдоволена усмішка (В. Малик);
І столи накрив [Елпідій] щедро, і на гостину запросив тих із оточення каганового, кого знав уже (Д. Міщенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me