каганів

КАГА́НІВ, а, е.

Прикм. до кага́н.

Гуннських було значно менше, і на кагановому обличчі з'явилася вдоволена усмішка (В. Малик);

І столи накрив [Елпідій] щедро, і на гостину запросив тих із оточення каганового, кого знав уже (Д. Міщенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me