кадичок

КАДИЧО́К, чка́, ч.

Зменш. до кади́к.

Андрій не ловить провокатора, а лиш дивиться на його лисяче личко та на кадичок, що так запопадливо ворушиться назустріч слідчому... (І. Багряний);

Юнак співав із радістю, від душі, його кадичок підскакував раз у раз, роблячи Назара подібним до молодого соловейка (з газ.).