казначея

КАЗНАЧЕ́Я, ї, ж., іст.

Жін. до казначе́й 3.

Миловида схлипувала під веретою й не могла спромогтися на слово.., збіглися послушниці, і сестра-казначея змушена була змінити гнів на милість (Д. Міщенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me