казначея
КАЗНАЧЕ́Я, ї, ж., іст.
Жін. до казначе́й 3.
Миловида схлипувала під веретою й не могла спромогтися на слово.., збіглися послушниці, і сестра-казначея змушена була змінити гнів на милість (Д. Міщенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me