казна-відколи

КА́ЗНА-ВІДКО́ЛИ, присл., розм.

Невідомо з якого часу.

Оцей виснажений, казна-відколи не голений, півроку не стрижений чоловік .. нічим не нагадував того завжди витончено зодягненого чепуруна-геолога (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me