казна-відколи
КА́ЗНА-ВІДКО́ЛИ, присл., розм.
Невідомо з якого часу.
Оцей виснажений, казна-відколи не голений, півроку не стрижений чоловік .. нічим не нагадував того завжди витончено зодягненого чепуруна-геолога (І. Білик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me