казуїстично

КАЗУЇСТИ́ЧНО, книжн.

Присл. до казуїсти́чний.

Регулюючи відносини купівлі-продажу між окремими громадянами, норми Цивільного кодексу визначають найбільш типові особливості цих відносин у суспільстві, аж ніяк не маючи на увазі в усіх випадках казуїстично встановлювати зміст договорів (з мови документів);

Ми невдатні до духовних воздвижень. Бо їх не потребує доба, казуїстично вивергаючи протилежне устами офіційних медоточивих златоустів (С. Процюк);

Кабальний договір розірвати не вдалося, бо він був так казуїстично складений, що суд не виявив юридичних порушень (із журн.).