калко

КА́ЛКО, рідко.

Присл. до калки́й.

Сів би, та калко (Номис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калко — Калко нар. = кально. Сів би, та калко. Ном. № 13323. Словник української мови Грінченка