кальдера
КАЛЬДЕ́РА, и, ж.
Велика западина округлої форми, що утворюється на місці верхньої частини вулканічного конуса або старого вулкана перев. від вибуху вулканічних газів.
Вулканічна активність часто може продовжуватися й після обвалення кальдери, що призводить до поступового заповнення останньої більш пізніми вулканічними породами (з наук. літ.);
Іноді зустрічаються кальдери невулканічного походження: їх виникнення пов'язане з магматичними процесами або розширенням наявних кратерів унаслідок ерозії (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me